Який характер у висловухих котів: 13 міфів 🐱

Поменять язык / Change the language: Русский

Характер і темперамент шотландських висловухих кошенят, кішок і котів (скотіш-страйт, скотіш-фолд, хайленд-страйт та хайленд-фолд) — який він? Пропонуємо розвінчання чортової дюжини міфів.

Інтернет переповнений статтями про те, якими є особливості характеру шотландських кішок. Одні тексти пишуть копірайтери, які й не чули, що таке скотіш-страйт або скотіш-фолд у житті. Інші матеріали написані руками заводчиків, які мають свої розплідники і або трохи перебільшують переваги, або описують особливості саме своїх ліній кішок. Автор цієї статті, коли вибирав першого шотландця, і сам попався на інформацію з інтернету, але життя з вихованцем розставило все на свої місця: виявилося, що багато тверджень про шотландських кішок невірні або вірні лише частково.

Потім сайт шотландських кішок «Муркотики» опитав різних заводчиків про те, який їх шотландський вислоухий кіт, кішка чи кошенята мають характер, і виявилося, що багато хто описував діаметрально протилежні якості. Одні говорили про те, що шотландські висловухі та прямоухі коти та кошенята мають м’який та добрий характер, інші вказували на норовливість своїх тварин. В одних вихованці люблять сидіти на руках, в інших терпіти цього не можуть. Про те, чому це так, поговоримо далі, а також розвіємо міфи про характер цих тварин.

Але перш, ніж ми приступимо до опису характеру шотландських кішок і розвінчування міфів, хочемо зазначити, що описи будуть справедливі як для скотіш-страйтів, так і для скотіш-фолдів, хайленд-страйтів та хайленд-фолдів. Щоправда, хайленди вважаються дещо більш поступливими та добрими.

Крім того, характер залежить від кожної конкретної особини, адже кішки, як і люди, всі різні, а породні особливості характеру шотландської кішки — це лише спільний орієнтир, щоб майбутній котовласник хоча б приблизно уявляв, що може його очікувати. Тому, щоб дізнатися, який характер у конкретного висловухого та прямовухого шотландського кошеня, з ним треба поспілкуватися чи розпитати заводчика.

Багато заводчиків відзначають, що характер шотландських кішок пов’язаний із забарвленням. Найбільш норовливими вважаються кішки блакитного забарвлення, у тому числі, суцільних блакитних забарвлень і забарвлень блю-поінт. Це пояснюється тим, що в них голосніше говорять британські гени. А кішки інших забарвлень більш добродушні. Також заводчики відзначають, що з тієї ж причини хайленди (довгошерсті шотландці) добріші за короткошерстих побратимів (скотішів).

Висловухі кішки скотіш-страйт та скотіш-фолд: переваги та недоліки характеру

До переваг та плюсів шотландських кішок можна віднести такі якості:

доброта (шотландська кішка не завжди поступлива, як багато хто помилково вважає, але вони зазвичай добрі);
знижена агресивність;
лояльність до дітей (відносна);
товариськість (це кішки-екстраверти);
веселий характер (кішки-оптимісти);
грайливість та зацікавленість у людях;
вміння швидко пристосовуватись до нової обстановки;
відсутність шкодливості (шотландський кіт не зробить капості за спиною, а якщо зробить, то не навмисне і він не приховуватиме своєї причетності);
відсутність мстивості;
мають непогану стресостійкість;
аристократичність манер (шотландські коти ведуть себе гідно, якщо правильно виховати, це зробити легко);
емоційна відкритість;
хоч і погано дресуються, зате легко виховуються (якщо господар все робить правильно);
добре уживаються з іншими вихованцями, навіть із собаками, якщо ті нормально ставляться до кішок.

До недоліків та мінусів шотландських кішок відносять такі характеристики:

норовливість (іноді примхливі і демонстративні, люблять бути в центрі уваги);
надмірна цікавість (залізуть у борошно, поки ви готуєте їжу, першими досліджують, що ви принесли з магазину, тощо);
надмірна прив’язливість (кішка може ходити за господарем по п’ятах, навіть у туалет);
балакучість (люблять супроводжувати свої дії всілякими “мяу” і “мур”);
нелюбов, щоб їх брали в руки (багато хто не любить сидіти на руках);
у перші хвилини не дуже раді незнайомим людям у домі, але поводяться пристойно;
наполегливі (якщо вже чогось сильно захочуть, то доб’ються цього обов’язково, навіть якщо ви забороняєте, хоча в цілому заборони розуміють).

МІФ 1: шотландці повністю позбавлені агресії

Шотландська порода справді відрізняється неагресивною поведінкою. Скотіші та хайленди менш агресивні, ніж багато інших пород, адже заводчики намагаються виключати з розведення котиків, схильних до поганої поведінки. Але трапляються осічки — і раптом у наймиліших батьків народжується нелюдиме кошеня. Або воно стає таким у процесі виховання. В результаті, якщо ви копнете інтернет глибше, то перейдете на сторінки численних груп у соціальних мережах, де котівники діляться своїм лихом: їхні шотландські кішки — злі.

На цьому відео типовий для нормального шотландця рівень агресії. Щоб роздратувати котів цієї породи, їх потрібно сильно дістати. Але якщо робити це довго і методично, мало не здасться. Щоправда, котик на відео мав гарний настрій. Дивимося.

МІФ 2: шотландський кіт завжди має добрий характер

Багатьом пощастило: вони стали батьками поступливого кошеня. А моя, наприклад, розпещена принцеса, і ця якість у неї вроджена, а не набута. І взагалі кішечка з характером — примхливим, норовливим, демонстративним. Який котик виявиться у вас — це таємниця. Хоча, звичайно, розпитувати заводчика про характер кошенят, що народилися у нього, варто.

Деякі заводчики помітили, що схильність до більш м’якого характеру мають довгошерсті шотландці. А короткошерсті блакитного забарвлення — навпаки: це пояснюється тим, що в них голосно говорять британські гени. Коти інших забарвлень, наприклад, біколори, що мають предків в Америці, більш м’які та поступливі.

МІФ 3: шотландці домосіди

Є думка, що шотландські кішки найбільше прив’язуються до будинку і до поточної обстановки, а всі зміни переживають дуже складно. Знову неправда! Не всі шотландці такі. Більшість із них, навіть навпаки, любить усе нове. Але в межах розумного. Наприклад, їм до вподоби невелика перестановка у кімнаті, якісь нові іграшки.

Що ж до прогулянок на вулиці, то можна сказати так: будинок шотландські коти люблять більше, ніж вулицю, але на своє перебування поза домом реагують без істерики (як правило). Тому з такими кішками можна гуляти, а цікавість спонукає їх вивчати нові простори за межами будинку. Хоча, знову ж таки, не всі шотландці такі.

Тим не менш, якщо у вашого кота здорова психіка і в дитинстві не було жодних психотравм, пов’язаних із перебуванням поза домом, він буде поводитися саме так, як описано вище. Але не з першого разу: перші прогулянки проходять нелегко: їх бояться кішки і навіть собаки. Все навколо незвичне, багато шуму та запахів, маса людей та інших тварин. Це здатне налякати навіть сміливця.

МІФ 4: шотландці менш темпераментні та дозрівають пізно

Один з найбільш міцно укорінених міфів полягає в тому, що шотландці трохи холодніші в статевому плані, ніж інші породи, і дозрівають пізніше: починаючи з 8 місяців, а то й пізніше. Не сподівайтеся, що у вас все буде саме так. Може, вам пощастить, а може, ні.

Крім спадковості, яка спонукає дозрівати пізніше або раніше, є ще й інші фактори, наприклад, гормональні збої. Крім цього, якщо вік 5-6 місяців у вашого кошеня припаде на весну, можете очікувати ранніх концертів, пов’язаних із гоном. До речі, якість концертів теж відмінна. Шотландська кішечка може кричати під час тічки так, ніби вона — величезний десятикілограмовий кіт. На щастя, для тих, хто не збирається заводити кошенят від вихованця, є відмінний вихід — кастрація.

МІФ 5: це не дуже активні та не балакучі кішки

Вважається, що шотландські коти пасивні, ледачі та спокійні. Насправді, існує величезна кількість варіантів. Моя кішка періодично носиться, стрибає на спинки крісел, піднімається по м’яких предметах за допомогою пазурів. Іноді намагається це робити вночі. І часто щось каже. Не настільки, як бенгали, але все ж таки. Іноді балакучість дуже втомлює, тому що кішка коментує все, що робить. Загалом, кішка гіперактивна.

Такі далеко не всі шотландці. Другий наш кіт спокійний. Найчастіше, коли проходять дитинство і юність, шотландці заспокоюються. Але навіть потім серед них можна виділити і активних, і пасивних, і балакучих, і мовчазних. Благо, цю схильність легко помітити ще в маленькому кошеняті і вибрати якогось спокійнішого або, навпаки, грайливішого на ваш смак.

МІФ 6: вони прив’язуються лише до однієї людини

Знову осічка. Різні шотландці мають різні переваги у людях. Моя кішка любить мого чоловіка більше. А кіт однаково ставиться до нас обох.

А от при сварках у сім’ї шотландці часом залишаються політично нейтральними. Кіт наш просто ховається. А кішка діє за ситуацією: завжди намагається заспокоювати того, хто є провокатором сварки. Як правило це я. Бачачи таке, кішечка одразу йде до мене, починає щось посилено мені буркотіти, ніби заспокоюючи. У цей момент сварка одразу ж закінчується. А деякі коти відсиджуються на руках у постраждалої сторони та приймають її позицію. Хтось завжди на стороні свого улюбленого господаря. Скільки кішок, стільки й моделей поведінки.

МІФ 7: шотландці ненав’язливі та невибагливі

У багатьох інтернет-статтях можна прочитати таку думку, що шотландці не дуже можуть за себе постояти, не лізуть з нав’язливим «мяу», хіба що, коли голодні, і не вимагають особливого ставлення до себе. Як би не так! Є такі коти. А є такі, які і вимагають, і нав’язуються, і набридають своїм постійним ходінням за господарем, влазінням у всі його справи, чи то приготування їжі, секс чи розмови по телефону. Якщо ваш котик такий, він не дасть вам подумати, що ви придбали плюшеву іграшку, яку можна покласти на полицю і взяти, коли буде настрій. І постояти за себе шотландці, попри стереотип, ще як можуть!

МІФ 8: шотландці лагідні і дозволяють робити із собою все

Шотландці лагідні, це правда. Але загальна риса багатьох шотландців — вони не люблять, коли їх беруть у руки і не люблять сидіти на колінах (тільки за настроєм). Зате вони охоче сидять поруч, як собаки, і люблять ласку, але тільки коли їм самим цього хочеться.

Треба розуміти, що при всій своїй плюшевій зовнішності шотландець не є таким самим усередині. Це досить норовливі коти, які знають собі ціну, вміють відстояти свої інтереси, можуть навіть побитися, якщо їх ображати. Це компаньйони, а не плюшеві іграшки.

МІФ 9: шотландці бояться висоти

Правильніше було б сказати, що не всі вони люблять високо забиратися. Тому їхній рівень — це рівень обіднього столу чи шафи, але не карнизу під стелею. Міф про те, що шотландці бояться висоти, можливо, пішов з того, що у висловухих котиків іноді бувають проблеми зі стрибками через захворювання суглобів. Звичайно, маючи подібні проблеми, вони не стрибатимуть високо, та й взагалі не стрибатимуть. У той же час у більшості з них зі здоров’ям все гаразд.

МІФ 10: шотландці добре піддаються дресируванню

У шотландців добре розвинені інстинкти і їх легко привчити до чогось, виробивши умовний рефлекс. Але багато команд вони не запам’ятовують і роблять лише те, до чого мають схильність. А ще якщо їм самим це цікаво і вигідно. Загалом дресируванню вони піддаються.

МІФ 11: вихованість у них у крові

Є шотландські кішки з гарними вродженими манерами. У більшості ж шотландців хороші манери закінчуються на тому, що вони легко привчаються до лотку, визнають дряпку, не особливо шкодливі, при чужих поводяться пристойно, нікого не ображають, не крадуть їжу (вони з гідністю їдять її відкрито, нехай навіть з вашого столу), не сваряться, не б’ють ваш посуд (хіба що кілька разів на рік випадково). Далі все напряму залежить від того, як ви виховуєте котика.

МІФ 12: шотландці погані мисливці

Можливо, шотландці — мисливці гірші, ніж вуличні коти. Але ви, мабуть, здивуєтеся, дізнавшись, що вони можуть ловити мишей. І робити це з блиском в очах, з азартом. Але ця властивість залежить не від породи, а від того, чи навчила їх цьому мама. Якщо кошенята народилися в приватному будинку з мишами та щурами, то мама, швидше за все, показуватиме їм майстер-класи. Виховані в квартирі кішечки, які ніколи не бачили мишу, убити її не зможуть. Хіба що придавлять лапою та пограються.

МІФ 13: шотландські кішки емоційно стабільні

Вважається, що шотландська порода дуже емоційно стабільна, що скотіші і хайленди не мають різких перепадів настрою, якихось сплесків. По-перше, це залежить від гормонального тла. Під час тічок вони таке творять!.. По-друге, важливими є зовнішні подразники. Звичайно, коти гостро реагують на крики та неадекватну поведінку господарів. По-третє, серед шотландців зустрічаються неврівноважені бандити. Але більшість, справді, спокійні та доброзичливі.

Висновки

Дуже хочеться, щоб читачі усвідомили одну важливу річ: кожен котик індивідуальний, і це чудово. Не буде ніде і ніколи у світі другого з таким самим характером і сприйняттям життя, як у вашого вихованця. В рамках однієї породи можуть бути особини агресивні та милі, екстраверти та інтроверти, холерики та флегматики. Так, є риси, властиві середньостатистичному котику цієї породи. Але немає гарантій, що у вашої кішечки не буде відхилень у той чи інший бік. Тому, обираючи кошеня, дивіться на його поведінку, викличте заводчика на відверту розмову. І пам’ятайте: купуючи кота, ви повинні насамперед вибирати не шубку, а особистість. А потім доведеться миритися з деякими особливостями, які вам не подобаються. Так само, як ви робите це з людьми.

</p>