Чому кошеня не какає і що робити у такій ситуації?

Поменять язык / Change the language: Русский

Ваше кошеня не какає день, кілька днів, тиждень? Ця проблема дуже поширена через те, що система травлення маленьких кошенят і без того працює недосконало, а після переїзду в новий дім починаються труднощі, адже часто змінюється система харчування, та й стрес робить свою справу. Не будемо торкатися питання кошенят молодше місячного віку: це особлива тема. Поговоримо про старших.

Чому кошеня не ходить какати: основні причини

Давайте по порядку розберемося, у чому може бути проблема. Але спочатку переконайтеся, що виключена ситуація, коли ви просто не знайшли місце, де звір це робить. Якщо кошеня не ходить у туалет, це іноді означає, що він знайшов собі таємне місце.

Одна моя кішка, коли ми її забрали до себе, два тижні не ходила в туалет по-великому. Точніше ми так думали. Але через 2 тижні з’ясувалося, що вона уподобала валізу під шафою. Валіза все тримала в собі і нічого не було видно. Як не дивно, запаху ми теж не відчули, хоча на нюх ніхто раніше не скаржився. Коли ми помітили, що кішка виходить з-під шафи і залізли туди, то побачили, що валіза перетворилася на жижу із сечі та фекалій.

Зовсім маленьке кошеня не вміє какати без допомоги

Зовсім маленькі кошенята не вміють самі ходити до туалету по-великому. Кішка-мама вилизує їм ануси, стимулюючи дефекацію. Якщо мами немає або мама недостатньо доглядає кошенят, масаж повинен робити заводчик. Масажувати живіт і область геніталій та анусу слід після кожного годування. У середньому кошеня має ходити в туалет 3 рази на добу.

Не ввімкнулась перистальтика

Маленькі кошенята (зазвичай з 1 місяця до 2-2,5 місяців) можуть страждати на запори, коли у них ще не спрацьовує належним чином жовчний міхур та/або не включилася перистальтика. При цьому може бути запалення стінок кишечника. Ознаки стану такі: кошеня погано їсть, мляве і худеньке, повільно розвивається, при промацуванні живота відчуваються ущільнення (наче камінці). Таким кошеням зазвичай не роздмухує живіт, незважаючи на закреп.

Цей стан, якщо його не усунути, є небезпечним. Іноді кошеняті допомагає сорбент, який збирає все накопичене та виводить його. Якщо після цього протягом дня-двох все почало налагоджуватися, можна ще пропоїти сорбентом протягом 2-3 днів — і далі перистальтика почне працювати сама. Але якщо протягом 1-2 днів сорбент не допомагає, це означає, що стан серйозніший — знадобляться ліки. Такі ліки виписувати самостійно не можна — зверніться до ветеринара.

Кошеня на штучному вигодовуванні

Кошенята на штучному вигодовуванні часто мають проблему запорів. У такому разі може допомогти гліцеринова свічка. Її потрібно придбати у звичайній людській аптеці, де продаються свічки для немовлят. Але така свічка для кошенят дуже велика, тому спочатку її потрібно правильно підготувати.

Нагрійте свічку при кімнатній температурі. Коли вона досить розм’якшиться, вставте в неї інсуліновий шприц без голки та наберіть до нього гліцерин. Потім гліцерин необхідно видавити зі шприца назад, сформувавши мікросвічку під розмір ануса кошеня. Коли свічка трохи твердне, її потрібно змастити вазеліном і вставити в анус. Кошеня покакає за кілька хвилин.

Кошеня після переїзду не ходить у туалет через стрес

Коли ви взяли кошеня, а воно не какає, то ви ставите питанням, що робити? Відразу хочеться щось виправити, адже не ходити до туалету довго шкідливо. Однак ви повинні знати, що кошенята, коли потрапляють у новий будинок, перший тиждень ходять до туалету рідко, оскільки у них стрес. Але зазвичай ситуація вирішується за 3-5 днів.

Відповідно, якщо кошеня не какає добу або другий день, а також якщо кошеня не какає 3 дні після переїзду, це ще не проблема. Проблема, якщо кошеня не какає 5 днів і більше— тут вже варто поставити питання, що робити і в чому причини.

Чому кошеня не какає 1 день?

Навіть якщо тварина успішно пережила стрес і почала регулярно відвідувати лоток, збій може статися через час. В результаті стресу або похибки в харчуванні кошеня може не ходити в туалет добу — це нормально. Наприклад, господар дав з’їсти кісток або рисову кашу — це може спричинити закріплення стільця. Тому насамперед варто подумати, які були нюанси в раціоні і чи не могли вони призвести до затримки? Але навіть без похибок у раціоні, якщо кошеня какає 1 раз на день, це нормально і нічого міняти не потрібно. Для більшості кішок це норма.

Чому кошеня не какає 2 дні?

Якщо ваша тварина споживає промисловий корм, то вона ходитиме в туалет 1-2 рази на день, а то й більше. А ось стільця 1 раз на 2-3 дні на сухому кормі вже бути не повинно. На натуральному харчуванні таке часто буває — це норма. Про причини прочитаєте нижче.

Тим не менш, навіть у кошенят на сухих кормах може бути затримка стільця 2-3 дні, а то й більше, якщо вони, наприклад, з’їли неїстівний предмет і відбулася закупорка кишечника. Так що натуралам, які не ходять в туалет по 2 дні, потрібно поставитися до цього спокійно і забити на сполох пізніше, а ось у сушарників дво-триденна затримка може говорити про проблему. Почніть спостерігати за станом вихованця: якщо з’являться інші ознаки нездужання, слід піти до ветеринара.

Чому кошеня не какає 3 дні?

Іноді кошеня какає раз на 3 дні. Якщо ваше кошеня так робить завжди і воно знаходиться на натуральному харчуванні, це варіант норми. Багато господарів констатують, що їхнє кошеня не какає по 3 дні, але почувається абсолютно нормально. Просто є кішки, схильні до запорів. У них стілець може бути рідко.

Якщо ж сушечник не какає третій день, це привід забити на сполох і проконсультуватися з ветеринаром. Третій день затримки ще не є приводом для трагічних висновків, але він змушує господаря почати вирішувати проблему.

Скільки кошеня може не какати?

Чимало читачів запитують, скільки днів може не какати кошеня? Тобто, скільки днів ще можна не турбуватися, а коли вже потрібно? Критичною точкою ми рахуємо 5 днів. Однак це не означає, що до цього потрібно просто дивитися на тварину, нічого не роблячи. У деяких ситуаціях і 3 дні теж занадто багато.

Якщо кошеня знаходиться на харчуванні промисловим кормом, стілець у нього буде частий — 1-2 рази на день. При затримці в 2 дні можна ще не турбуватися, але при затримці 3 дні і більше це вже привід вжити заходів.

У кошенят, що харчуються натуралкою, процеси відбуваються довше: вони можуть відвідувати лоток 1 раз на 2-3 дні, хоча є такі, які справно ходять щодня. Другий варіант краще. Якщо кошеня-натурал не має стільця 4-5 днів, потрібно теж виправляти ситуацію. Адже тиждень без випорожнення вже може закінчитися погано.

Якщо причиною затримки випорожнень є з’їдений сторонній предмет, який закупорив кишечник, або патологія ШКТ, то трагічні наслідки можуть наступити раніше, ніж через тиждень. Тому обов’язково потрібно стежити за станом тварини і у разі виникнення додаткових ознак захворювання звернутися до ветеринара, навіть якщо минуло лише 3 дні.

Чому кошеня не какає 4-5 днів?

Бувають випадки, коли тварина наїлася варених кісток або проковтнула неїстівний предмет, а тому отримала непрохідність кишечника. Також можливе закупорювання щільними каловими масами. Тоді стільця може не бути і тиждень, але зазвичай на 4-5 день господарі вже й самі б’ють на сполох.

Якщо випорожнення немає 4-5 днів, варто звернути увагу на самопочуття кошеня. Ознаками закупорки кишечника, крім відсутності випорожнення, будуть:

• млявість, тварина намагається сховатися;
• деякі кішки, навпаки, бігають за господарем і плачуть, наче скаржачись;
• відсутність апетиту та іноді відмова від води;
• напружений живіт;
• болючість живота;
• металевий звук під час простукування живота;
• здуття живота (іноді);
• блювання, іноді з каловими масами.

Визначити наявність непрохідності в домашніх умовах недосвідченій людині неможливо. Закупорка кишечника призводить до смерті тварини протягом тижня, тому чим раніше звернутися до ветеринара, то більше шансів на одужання.

Якщо причиною непрохідності став сторонній предмет, швидше за все, буде призначено операцію. Якщо причиною є сухі калові маси, що застоялися, ветеринар може спробувати вирішити проблему за допомогою клізми. Але ставити клізму у такій ситуації самостійно не можна: у деяких випадках це загрожує розривом кишківника.

Однак якщо у кошеня, яке знаходиться на натуральному харчуванні, стілець раз на 4-5 днів регулярно, доречно говорити про те, що систематично присутня якась проблема, або пов’язана з особливостями ШКТ, або пов’язана з раціоном. Часто проблема криється саме в раціоні. Тут доречно розповісти про ситуацію нашої читачки, яка питала, чому кошеня рідко та мало какає.

ПИТАННЯ ЧИТАЧКИ

Моему шотландскому котенку 2 месяца, она не какает по несколько дней. Я ее взяла в возрасте двух месяцев. За три дня до этого ее перестала кормить мама, а с месячного возраста бывшая хозяйка, помимо маминого молока, давала корм «Роял Канин» для мамы и котят. И тогда кошка ходила в туалет по-большому два раза в день. Но с того дня, как я ее взяла, она страдает запорами. У меня дома этот котенок долго не какает.

У перший день вона сходила в туалет, після цього тільки в п’ятницю та в понеділок, тобто через 6 та 3 дні. Більше вона не ходила. Я вже була в чотирьох різних клініках, усі кажуть абсолютно різні речі, але нічого не змінюється. Моє кошеня не хоче какати так часто, як я очікувала. За шкалою випорожнення можу порівняти її стілець з типом 4. Коли вона йде в туалет, то не тужиться, справляється буквально за 2 хвилини.

Якщо кошеня не какало 2 дні — це ще добре, але коли стільця не буває по кілька днів, я цього не розумію. Загалом у кішки дуже хороший апетит і вона дуже грайлива. Ми цілими днями граємо. Вночі вона прокидається двічі сходити до туалету і один раз перекусити. Після цього мені доводиться із нею трохи пограти: їй дуже хочеться.

Зараз годую її натуральною їжею. Але спочатку, щоб у неї не було шоку, купила такий самий корм, як мені сказала її колишня господиня. Вона його їсти відмовилася. І тоді я відразу пішла в магазин і купила набір, який складався з готового котячого молока, йогурту та пудингу: їй сподобалося все, крім йогурту. І варила їй куряче філе, дуже дрібно покришене з бульйоном. У понеділок та вівторок вона пила лише бульйон, м’ясо з нього не їла і лише у вівторок увечері з’їла все м’ясо.

З того моменту апетит у неї став дуже добрим. На четвертий день я їй дала варену печінку. На п’ятий додала курячий жовток. Протягом тижня вона їла той набір та куряче філе з бульйончиком, ще трохи печінки. Але вдруге сходила до туалету лише через п’ять днів. У суботу я дала їй маленький шматочок відвареної щуки. І того ж вечора знайшла вашу статтю про те, як потрібно правильно годувати кошенят цієї породи . До цього я прочитала багато, але вся інформація була не настільки всеосяжною. І з того дня я почала дотримуватися того, що було написано у вас.

Весь час, що вона у мене, вона їсть 6 разів на день, у тому числі й уночі. Через тиждень я їй почала давати сирок із вершками 10 відсотків. Вчора вперше зробила мікс з курячого, індичого філе і трохи телятини, пупків, серця курячого та індичого, з курячою печінкою. Вона була у захваті. Але в туалет вона сходила втретє лише у понеділок. У колишньої господині вона ходила до туалету стабільно двічі на день. На восьмий, десятий і дванадцятий день її перебування у мене я додала до її раціону пшеничну кашу. І після цього вона сходила до туалету ще раз. За шкалою — тип 4. Я дуже рада, що вона зараз сходила в туалет, але до кінця мене це не може заспокоїти, адже далеко не факт, що і завтра у неї все вийде.

Що з моєю дівчинкою та як їй допомогти? Чому моє маленьке кошеня не какає?

Розберемо цю ситуацію докладніше: вона досить типова.

Спочатку кошеняті давали неправильний прикорм. Заводчик годував кошенят одразу заводським кормом, а не сирим м’ясом — це неправильно. Це неправильно навіть у випадках, коли тварину потім планується тримати на сухих кормах. Саме сире м’ясо налагоджує роботу системи травлення та призводить до вироблення правильних ферментів. Навіть фанати сушки визнають цей факт. Тобто причина перша — кішці не налагодили травлення правильним чином.

Потім, потрапивши в новий будинок, кішка харчувалася неправильною натуралкою, плюс дуже швидко змінили тип харчування: багато продуктів ввели відразу, хоча треба по 1 продукту на 1-2 дні, причому це має бути спочатку тільки м’ясо, все інше вводиться вже тоді, коли кіт звик до м’яса. Тобто травлення спочатку не було налагоджено належним чином ще у заводчика, а в новому будинку його збили з пантелику новими і не зовсім правильними продуктами. Швидше за все, зараз присутня ферментна недостатність. Її можна коригувати спеціальними препаратами, але поки що можна спробувати без їх допомоги все налагодити. Зазвичай процес займає 2-3 тижні.

На заводському кормі стілець був двічі на день тому, що корми формують частий і об’ємний стілець: містять занадто багато не потрібної котам клітковини (в основному вона береться зі злаків). Як результат — баласт швидко проходить по кишечнику і формує об’ємні випорожнення, що не властиве кішці як біологічному виду. Кішки на натуральному харчуванні ходять рідше, як і належить хижакові в природі: він залишає по собі мало слідів, щоб не засікли більші хижаки та потенційні жертви.

На натуралці через те, що майже вся м’ясна їжа засвоюється, виходити назовні майже нема чому. Кал стає твердішим і темнішим. На натуралці коти ходять у туалет від 1-2 разів на день до 1 разу на 3 дні — це норма. Але бувають коти, схильні до запорів: такі ходять у туалет рідше протягом багатьох років і почуваються нормально. Тим не менш, ми вважаємо інтервал більш ніж 3 дні все-таки занадто великим, тому для початку треба постаратися скоригувати до 1 разу на 1-3 дні.

Ще однією причиною того, чому кошеня рідко какає, є нестача клітковини. Судячи з того, що за Брістольською шкалою стільця стілець кішки, описаної нашою читачкою, нормальний (вона не тужиться, немає крові в калі та інших ознак), то закрепу немає. Відповідно, можна припустити, що причина криється у недостатній кількості клітковини. Кішці просто нема чим ходити в туалет: майже вся м’ясна їжа засвоюється.

Кішкам, які не схильні до запорів, клітковина може даватися в мінімальній кількості. Якщо ж кішка схильна до запорів, кількість клітковини в їжі бажано збільшити. Що читачка і зробила, давши пшеничну кашу. Результат уже у лотку. Але, якщо коригувати харчування, то до ідеалу. Тому замість шкідливих для кішок злаків (особливо шкідлива пшенична каша) краще давати овочі — гарбуз, кабачки, морква, буряк (але з ним обережніше, тому що можна спровокувати пронос). Вони є основою для формування калу: містять у складі багато клітковини, а також провокують кращу перистальтику кишечника. Також посилює перистальтику шрот із лляного насіння. Але це не кращий варіант.

Овочі можна додавати до м’яса перед переморожуванням. Овочі краще натерти на тертці. Проморозившись разом з м’ясом, шрот та овочі насититься м’ясним соком — і кішка їх буде їсти без проблем.

Таким чином, на найближчі 2 тижні, поки налагоджується стілець, потрібно годувати у співвідношенні: 90-95% м’яса та 5-10% овочів. М’ясо — лише сире переморожене: варене теж може провокувати закрепи і майже не містить корисних речовин.

Також формування калу відбувається за допомогою м’ясо-кісткової складової, яка ще є джерелом кальцію. Тут почитайте докладніше про те, як її вводити до раціону і чи варто це взагалі робити. Але перші 2-3 тижні сироїдіння кошеняті в жодному разі кістки не можна, а кальцій, тим не менш, потрібен. Його можна брати з сиру, яєчної шкаралупи та добавок.

Печінка дається сира, як і м’ясо, але додається до раціону не окремим прийомом їжі, а разом з іншими видами м’яса — до 5% порції. Сира печінка здорово слабить, так що з цією метою її можна додавати в їжу щодня (але все одно не більше 5% раціону). Також добре слабить селезінка: її періодично можна додавати замість печінки в тих же пропорціях. Якщо кішку після цього сильно розслабить, частку печінки та селезінки треба зменшити.

Кількість годівель у такому віці вже можна скорочувати та не ставити їжу у цілодобовий доступ. Натуральне харчування — не сушка, яка часто стоїть в мисці цілодобово.

Перебудова організму на новий тип раціону зазвичай відбувається за 2 тижні. Варто поспостерігати, які продукти дають результат у лотку, та коригувати раціон відповідно до цього. Якщо через 2-3 тижні коригування раціону нічого не дає і випорожнення все одно рідкісне, можна підключити прийом ферментів для котів. Можливо, причина саме у ферментній недостатності: тоді якийсь час котику знадобиться підпірка у вигляді ферментів у добавках.

Чому ветеринари кажуть різне?

У кожного ветеринара свій погляд і свій рівень знань, тому і радять вони різне. Часто ці поради шкідливі. Так відбувається тому, що котяча дієтологія — наука нова: у ветеринарних навчальних закладах її вивчають недостатньо докладно. Та й училися всі по-різному: хтось був відмінником, а хтось перебивався із двійки на трійку.

Потім лікарі починають додатково навчатися на семінарах та конференціях, спонсорами яких зазвичай виступають виробники кормів. У результаті лікарям надають не дуже коректні дані і в основному навчають тому, як вибирати лікувальні корми в тій чи іншій ситуації. Ветеринари виходять із цих семінарів і починають прописувати пацієнтам корми, як їх навчали, але з натурального харчування проконсультувати не можуть.

І часто після відвідування таких семінарів ветеринари виписують каші, тому що виробники кормів так вчать: причина цього суто комерційна — виробники додають у корми злаки, щоб максимально здешевити продукт та більше грошей покласти собі у кишеню. Але виправдати це треба, тому і підводиться теоретична база під необхідність присутності злаків у раціоні котів.

При цьому ветеринар, який мало розуміється на харчуванні кішок, може бути чудовим діагностом або хірургом. Просто дієтологія — це окрема тема, за нею судити про ветеринара не варто.

Що робити при запорі?

Як ми вже сказали, якщо випорожнення немає вже 4-5 днів, це може закінчитися трагічно. Краще вжити заходів, щоб допомогти кошеняті сходити до туалету.

1. Ложка цільного молока, згущене молоко, слабить котів, так що можна почати з такої приємної терапії, якщо під рукою більше нічого немає. Котам солодке не можна, але однин раз нічого страшного не зробить. Звичайно, така практика не має стати регулярною.
2. Чи дайте вихованцю вазелін у кількості 0,5-1 мл із шприца. Того ж дня кошеня має сходити до туалету. Іноді доводиться повторити прийом вазеліну за кілька годин, якщо стільця немає. Можна також намазати анус вазеліном за допомогою ватної палички, трохи заходячи всередину. Це на той випадок, якщо кал буде надто твердим. Такий кал може подряпати задній прохід, а вазелін його захистить. Також вазелін не завадить дати при підозрі на попадання всередину неїстівного предмета.
3. Рослинна олія — теж варіант, але менш дієвий. Дайте декілька крапель, якщо затримка випорожнення поки не дуже тривала.
4. Мальт-паста теж може спровокувати кошеня сходити до туалету. Вона містить клітковину і жир, що сприяє проходженню калових мас через кишечник. Але мальт-пасти не є препаратом першого вибору. А ось якщо причиною затримки стільця стала велика кількість шерсті, що потрапила у шлунок, то це якраз спеціалізація мальт-пасти: вона допомагає шерсті вийти природним шляхом.
5. Також застосовується мікроклізма або проносне. Але якщо причиною відсутності випорожнень є закупорка кишечника, тоді ці засоби можуть нашкодити. Тому не можна їх використати, не порадившись із ветеринаром.

Читайте докладніше про заходи проти запору . Але треба врахувати, що таких заходів потрібно вдаватися тільки в крайніх випадках. Постійно давати коту вазелін або інші засоби з метою розм’якшення калу не можна. Зрештою, потрібно з’ясувати причину запорів і усунути її. Це може бути навіть внутрішня патологія: лікувати її мають лише професійні ветеринари.

А іноді причиною стає індивідуальна особливість організму, внаслідок чого кішка може протягом усього життя ходити до туалету рідко та почуватися чудово. Найчастішою причиною все-таки є постійний неправильний раціон, який не підходить тварині, — тоді його потрібно коригувати.